Кодеин напиток Lean (лин) Усть-Илимск

И так, все началось с того, что я иду гулять такой по улице со своей командой. Встречаем своего долбанутого стрема – Димона, он как обычно в понедельник зависает на закладках. Весь в икоте и бредёт, хотя уже половина дня прошла. Вот лох! Мы с ним знаем друг друга с детства, знаю, что он всегда подзаправляется самым угарным горшком, так что все понятно.

Ну я, конечно, не мог пройти мимо такого искушения. Жиза одна, надо же отжечь хоть иногда! Поэтому я решил купить себе тоже такую закладку. Димон ее показал – беленький порошок, сам по себе ни о чем, но когда подзаправишься – просто транс!

Вот такая штука, братцы. Вчера я пошел, нашел продавца и сразу закупился. Был настроен на все 200, и ничто меня не остановит! Уже дома я вытащил свои носовщики, насыпал на них эту волшебную порошину и просто вдыхал на ура! От первого вдоха я почувствовал, как энергия начала пробегать по всему телу. Чувствовал себя круче всех, свободным! Эффект просто рвал мозги, меня цепляло от двери до двери, словно парень супергерой!

И так друзья, я подзаправился этим глючным чудом и решил прыгнуть от счастья. Решил зайти на крышу нашего дома и поотжигать там. Поднялся по лестнице на крышу, разогнался и прыгнул. Это был просто адский кайф! Я летал, словно самолет, ну просто свобода, чувствовал себя богом и королем вместе взятыми! Потолок смотришь и думаешь – а чего это я раньше не пробовал?!

Ну а после этой истории я понял, что закладки – это все-таки не про меня. Жиза, да, жизненно, но такое угарное состояние мне не по душе. Ведь после этого я просто валялся на земле, вся мувина глючила, а я в ступоре сидел. В итоге только марихуана может меня спасти от этой долбанный глюхоты!

А теперь пойду я закуплюсь мариком и с друзьями отжигать нормально. Чтобы не глючить на закладках, братцы, нужно оставаться в своей жизе и быть самим собой. Чтобы не потерять себя в этом мире хаоса.

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.